0412-43-18-09 64, вул. В.Бердичівська, Житомир 08:30 – 17:00
Зворотній зв'язок
IMG-LOGO

Новини


2021-11-24 10:57:31

Photo

Правець та його профілактика!

        Правець (лат. Tetanus) -зооантропонозне гостре інфекційнезахворювання з групи інфекційзовнішніх покривів, збудником якого єправцева паличка, характеризуєтьсяураженням нервової системи іпроявляється тонічною напругоюскелетної мускулатури і генералізованими судомами.

Дане інфекційне захворювання  виникає спорадично і має високу летальність. Щорічно у світі реєструється 2,5 млн. випадків, з них правець у новонароджених - 1,3 млн. Коефіцієнт летальності становить 30-40 %, серед новонароджених 80-100 %. Активна імунізація населення України проти правця, яка проводиться з 1960 р., забезпечила зниження захворюваності в цілому у 8,5 разів. Проте в Україні й надалі щороку реєструється в середньому 10 – 13 випадків правця, що певною мірою зумовлено порушеннями в проведенні як планової активної, так і активно-пасивної (після травми) iмунiзацiї. За останні 5 років в Житомирській області було зареєстровано 2 випадки захворювання. Правець в Україні лишається значною медичною та соціальною проблемою, оскільки займає за летальністю четверте місце серед усіх захворювань..

        Збудником правця є паличка Clostridiumtetani, бацили можуть виділятися з фекалій тварин і людей. Правець − неконтагіозна інфекція. Передача збудника від хворого здоровій людині є неможливою. Механізм зараження рановий. Патологічний процес розвивається в тих випадках, коли місцем вхідних воріт збудника є відкриті рани (проколи, скалки, садни, порізи, потертості, розтрощення, відкриті переломи, опіки, відмороження, укуси, некрози, запальні процеси). Пошкодження можуть мати й поверхневий характер. Інкубаційний період триває від 1 до 21 діб (в середньому 1-2 тижні), в окремих випадках − перевищує 30 діб. 

       З ранніх симптомів правця виділяють: тягнучий і посмикуючий біль в ділянці рани, а іноді і в області всієї кінцівки, біль у спині, посилену пітливість, що не відповідає температурі тіла та іншим проявам хвороби. Швидко приєднується ригідність шийної мускулатури, першіння в горлі, утруднене відкривання рота за рахунок спазму жувальної мускулатури. Пальпаторно визначаються напружені передні краї жувальних м’язів. Нерідко хворі звертаються за консультацією до стоматолога. Прогресуючий спазм мускулатури обличчя призводить до появи типового виразу обличчя, який отримав назву «risus sardonicus» («сардонічна посмішка»), що виникає на 2-3-й день захворювання. Залучення ковтальної мускулатури супроводжується дисфагією та болем в горлі при ковтанні, а ригідність м’язів шиї веде до перерозгинання голови. У 1-2-й, рідше на 3-й день хвороби з’являються тонічні скорочення довгих м’язів спини, міжреберних і шийних м’язів, м’язів живота (що може бути причиною помилкового діагнозу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини), кінцівок. Хворих турбує постійний м’язовий біль, гіпергідроз, тахікардія, тахіпное, тетанічні судоми (періодично виникаючі на тлі загального гіпертонусу), гіперестезія. Напади судом виникають раптово. При цьому обличчя хворого приймає вираз страждання і стає ціанотичним. Хворі стогнуть і кричать через біль, намагаються вхопитися руками за спинку ліжка, щоб полегшити дихання. Підвищується температура тіла, шкіра покривається великими краплями поту. Спастичні скорочення можуть бути досить потужними та можуть призвести до виникнення переломів або відриву сухожиль. 

     Ускладнення правця. З боку шлунково-кишкового тракту включають гастростаз (застій шлункового вмісту), непрохідність кишечника, діарею і кровотечу; з боку серцево-судинноїсистеми порушення можуть проявлятися у вигляді тахікардії, брадикардії, гіпер- і гіпотензії, асистолії. Також зустрічаються полі- і олігуричні форми ниркової недостатності, тяжкий сепсис і тромбоемболічні ускладнення. 

Профілактика. Оскільки контакт зі збудником не супроводжується формуванням природного імунітету, профілактика вимагає проведення вакцинації. Вакцина проти правця використовується в медичній практиці з 1923 р. Вакцинація починається з 2-хмісячного віку і включає 3 введення. Друге введення вакцини веде до формування імунітету, а третє − збільшує його тривалість. Ревакцинація проводиться до досягнення дитиною п’ятирічного віку. Надалі ревакцинацію проводять кожні 10 років (згідно календаря щеплень). Екстрена профілактика правця включає в себе первинну хірургічну обробку рани та одночасну специфічну імунопрофілактику. Екстрену імунопрофілактику правця необхідно проводити якомога раніше з моменту отримання травми. Призначення засобів для екстреної імунопрофілактики правця здійснюється диференційовано в залежності від щеплювального статусу а також враховуючи характер травми. За відсутності планових щеплень чи в разі порушень графіку вакцинації показане введення протиправцевої сироватки чи протиправцевого людського імуноглобуліну. Слід пам’ятати, що після одужання хворому необхідно провести активну імунізацію за допомогою адсорбованого правцевого анатоксину. 

Висновок. Специфічна активна та пасивна профілактика правця є необхідними та єдиними дієвими заходами у запобіганні недуги. 

 

Лікар – епідеміолог                                                               Вальчук Т.Ю.